Ro-13
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | Ro-13 (呂号第十三潜水艦) «Підводний човен №23» (第二十三潜水艦) |
Будівник: | корабельня ВМФ у Куре |
Закладений: | 14 вересня 1918 |
Спуск на воду: | 26 серпня 1919 |
Отриманий: | 30 вересня 1920 |
Знятий: | 1 квітня 1932 |
Доля: | корпус використовувався далі під позначенням Haisen No. 2 |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу Kaichū II (тип Ro-13) |
Водотоннажність: | 740/763 (стандартне/повне над водою), 1003 (при зануренні) |
Довжина: | 70,1 м |
Ширина: | 6,1 м |
Осадка: | 3,7 м |
Двигуни: | 2 дизелі Sulzer загальною потужністю 2900 к.с. 2 електромотори загальною потужністю 1200 к.с. |
Швидкість: | 16,5 вузла (над водою), 8,5 вузла (при зануренні) |
Дальність плавання: | 6000 миль при швидкості 10 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 30 м |
Екіпаж: | 46 |
Озброєння: | 6 × 450-мм торпедних апаратів (4 носові, 2 зовнішні), 10 торпед 1 80-мм гармата / 28 калібрів |
Ro-13 (呂号第十三潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення у Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 23» (第二十三潜水艦).
«Підводний човен № 23» став першим у типі Kaichū II, який створили шляхом модифікації Kaichū I (перші серійні підводні човни власне японської розробки). У порівнянні з попереднім типом дещо змінились розміри корабля (він став на два метри довшим та з трохи більшою осадкою, хоча й дещо вужчим), незначно зросла водотоннажність і при тих же двигунах впала максимальна швидкість (на 1,7 вузла у надводному положенні). Водночас завдяки збільшенню запасу палива у 1,5 раза зросла дальність плавання. Зміни у складі озброєння торкнулись лише зовнішніх торпедних апаратів, які перемістили у задню частину корабля та позбавили поворотної турелі.
Будівництво «Підводного човна № 23» провела корабельня ВМФ у Куре. По завершенні корабель класифікували як належний до 2-го класу і з 1 грудня 1920-го включили до складу 14-ї дивізії підводних човнів, яка базувалась на Куре. З 1 грудня 1923-го субмарину перевели до військово-морського округу Йокосука у 3-тю дивізію підводних човнів.
1 листопада 1924-го «Підводний човен № 23» перейменували на Ro-13.
1 квітня 1932-го Ro-13 виключили зі списків ВМФ, при цьому корпус і далі використовували під позначенням Haisen No. 2.[1]
Примітки
- ↑ RO_13. www.ijnsubsite.info. Процитовано 8 грудня 2022.
- п
- о
- р
Підводні човни за рангами і типами | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
До введення рангів |
| ||||||||||||||||||||
Човни першого рангу |
| ||||||||||||||||||||
Човни другого рангу |
| ||||||||||||||||||||
Човни третього рангу |
| ||||||||||||||||||||
Репарації і трофеї |
| ||||||||||||||||||||
Експериментальні човни | Підводний човен №71 | ||||||||||||||||||||
Надмалі підводні човни | Ko-hyoteki • Кайру • Кайтен |
Окремі категорії підводних човнів | |
---|---|
Авіанесучі підводні човни | |
Носії диверсійних мінісубмарин | |
Носії кайтенів | I-8 • I-36 • I-37 • I-44 • I-47 • I-48 • I-53 • I-56 • I-58 • I-55/I-155 • I-56/I-156 • I-57/I-157 • I-58/I-158 • I-59/I-159 • I-62/I-162 • I-65/I-165 • I-361 • I-363 • I-366 • I-367 • I-368 • I-370 |
Підводні мінні загороджувачі | |
Транспортні підводні човни | |
Учасники місій Янагі |