Legionario
Ескадрений міноносець «Леджонаріо» | ||
---|---|---|
Legionario | ||
Ескадрений міноносець «Леджонаріо» | ||
Служба | ||
Тип/клас | Ескадрений міноносець типу «Сольдаті» | |
Держава прапора | Королівство Італія Франція | |
Належність | Королівські ВМС Італії] Військово-морські сили Франції | |
Закладено | 21 жовтня 1940 року | |
Спущено на воду | 16 квітня 1941 року | |
Введено в експлуатацію | 1 березня 1942 року | |
Переданий | 15 серпня 1948 року переданий ВМС Франції, як репарація, та перейменований на «Duchaffault» | |
Статус | 12 червня 1954 року зданий на злам | |
Бойовий досвід | Друга світова війна | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1850 тонн (стандартна) 2580 тонн (повна) | |
Довжина | 106,7 м | |
Ширина | 10,2 м | |
Висота | 4,35 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Beluzzo 3 × парових котли Yarrow | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 50 000 к. с. | |
Швидкість | 34 вузли (63 км/год) | |
Дальність плавання | 2200 миль (3540 км) на швидкості 20 вузлів | |
Екіпаж | 215 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 (2 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo 1 × 120-мм салютна гармата 120/15 OTO | |
Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 64 міни | |
Зенітне озброєння | 8 × 20-мм зенітних гармат 65 калібру Breda 1935 |
«Леджонаріо» (італ. Legionario) — ескадрений міноносець типу «Сольдаті» (2-га серія) Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.
Історія створення
Ескадрений міноносець «Леджонаріо» був закладений 21 жовтня 1940 року на верфі Odero-Terni-Orlando в Ліворно. Спущений на воду 16 квітня 1941 року, вступив у стрій 1 березня 1942 року.
Під час будівництва на есмінці був вставлений радар[1]. силами.
Історія служби
У складі ВМС Італії
Завдяки наявності радару «Леджонаріо» став флагманським кораблем командувача торпедними силами під час операції проти конвою «Вігорос» 12-16 червня 1942 року. Есмінець перебував в ескорті 9-ї дивізії лінкорів та допоміг вчасно помітити літаки противника[2].
13 серпня «Леджонаріо» входив до складу есмінців, які супроводжували 3-тю дивізію крейсерів, яка вийшла в море на перехоплення конвою «П'єдестал». Після провалу операції «Леджонаріо» прикривав буксирування в Мессіну крейсера «Муціо Аттендоло», торпедованого британським підводним човном «Анброукен».
22 серпня «Леджонаріо» супроводжував перехід щойно збудованого лінкора «Рома» з Трієста в Таранто. 20 листопада у складі ескорту супроводжував конвой до Бізерти. На зворотному шляху був торпедований есмінець «Веліте».
17 січня 1943 року «Бомбардьєре» та «Леджонаріо» вийшли з Бізерти, супроводжуючи в Палермо теплохід «Маріо Розеллі»[3].
Незабаром після заходу сонця, коли конвой перебував за 24 милі на південний захід від острова Мареттімо (Егадські острови), в «Бомбардьєре» влучила торпеда, випущена підводним човном «Юнайтед». За декілька хвилин «Бомбардьєре» затонув. «Леджіонаріо» взяв участь у порятунку вцілілих членів екіпажу.
У наступні місяці «Леджонаріо» брав участь у доставці підкріплень для туніської групи військ та постановці мін.
9 серпня 1943 року, після капітуляції Італії, «Леджонаріо» разом з італійським флотом перейшов на Мальту.
Загалом у складі ВМС Італії корабель здійснив лише 5 походів та пройшов 5 000 миль.
У складі флоту союзників
Вже 14 серпня «Леджонаріо» та «Альфредо Оріані» у складі флоту союзників вийшли в море, щоб доставити вантажі і боєприпаси на Корсику для італійських військ, які воювали проти німців. 18 серпня есмінці доставили 30 т боєприпасів та 200 британських командос в Аяччо.
У 1944 році есмінець пройшов серйозний ремонт.
У 1945 році взяв на борт 2 малі торпедні катери MTSM і 2 людино-торпеди «Черіот», а також на буксир — торпедний катер «MS-74», і вирушив до Генуї. Метою операції було потоплення авіаносця «Аквіла». Повністю виконати задачу не вдалось, авіаносець залишився на плаву. Але він не міг більше використовуватись.
у 1946 році есмінець здійснив декілька походів у Східне Середземномор'я, в тому числі, в Александрію.
На початку 1947 року «Веліте» та «Леджонаріо» супроводжували інтерновані в Александрії італійські лінкори «Вітторіо Венето» та «Італія» під час їх повернення в Італію.
У вересні 1947 року есмінець був виведений в резерв. За рішенням Паризької мирної конференції він разом з трьома іншими есмінцями був переданий Франції як репарація. 9 серпня 1948 року корабель був виключений зі складу флоту, йому було присвоєна тимчасова назва «L6».
У складі ВМС Франції
15 серпня 1948 року в Тулоні есмінець був переданий ВМС Франції. Він отримав назву «Дющаффо» (фр. Duchaffault)[2].
Корабель практично не був введений у стрій. У 1954 році він був виведений в резерв, і у 1956 році зданий на злам.
Література
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1922—1946. — London: Conway Maritime Press, 1980. — ISBN 0 85177 146 7 (англ.)
- Патянин С. В. Эскадренные миноносцы типов «Маэстрале», «Ориани» и «Сольдати» // Морская кампания: журнал. — 2015. — № 2 (51).(рос.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Legionario
- Ескадрений міноносець «Веліте» на сайті www.marina.difesa.it(італ.)
Примітки
- ↑ Piero Baroni (2007). GRECO & GRECO Editori (ред.). La guerra dei radar: il suicidio dell'Italia : 1935/1943. с. 152. ISBN 978-88-7980-431-8. Процитовано 29 novembre 2011.
- ↑ а б Trentoincina. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 20 квітня 2020.
- ↑ Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della Marina italiana nella seconda guerra mondiale, p. 273
- п
- о
- р
Ескадрені міноносці Першої світової війни | |
---|---|
Ескадрені міноносці типу «Фульміне» | «Фульміне» |
Ескадрені міноносці типу «Лампо» | «Лампо» • «Фречча» • «Дардо» • «Страле» • «Еуро» • «Остро» |
Ескадрені міноносці типу «Нембо» | «Нембо» • «Авкілоне» • «Бореа» • «Есперо» • «Турбіне» • «Дзеффіро» |
Ескадрені міноносці типу «Сольдато» | «Альпіно» • «Артільєре» • «Аскаро» • «Берсальєре» • «Карабіньєре» • «Кораццьєре» • «Фучільєре» • «Гарібальдіно» • «Гранатьєре» • «Ланчере» • «Понтьєре» |
Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1913) | «Арденте» • «Ардіто» • «Імпавідо» • «Інтрепідо» • «Індоміто» • «Імпетуозо» • «Інсідіозо» • «Іррек'єто» |
Ескадрені міноносці типу «Аудаче» (1913) | «Аудаче» • «Анімозо» |
Ескадрені міноносці типу «Аудаче» (1916) | «Аудаче» |
Ескадрені міноносці типу «Розоліно Піло» | «Розоліно Піло» • «Джузеппе Чезаре Абба» • «Піладе Брондзетті» • «Джузеппе Міссорі» • «Антоніо Мосто» • «Іпполіто Ньєво» • «Франческо Нулло» • «Сімоне Ск'яффіно» |
Ескадрені міноносці типу «Алессандро Поеріо» | |
Ескадрені міноносці типу «Карло Мірабелло» | |
Ескадрені міноносці типу «Аквіла» | «Аквіла» • «Фалько» • «Ніббіо» • «Спарвіеро» |
Ескадрені міноносці типу «Джузеппе Сірторі» | «Джузеппе Сірторі» • «Джованні Ачербі» • «Вінченцо Джованні Орсіні» • «Франческо Стокко» |
Ескадрені міноносці типу «Джузеппе Ла Маса» |
Ескадрені міноносці Другої світової війни | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ескадрені міноносці типу «Палестро» | «Палестро» • «Конф'єнца» • «Сан Мартіно» • «Сольферіно» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Дженералі» | «Дженерале Антоніо Канторе» • «Дженерале Антоніо Кашіно» • «Дженерале Антоніо Кінотто» • «Дженерале Карло Монтанарі» • «Дженерале Марчелло Престінарі» • «Дженерале Акілле Папа» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Куртатоне» | «Калатафімі» • «Кастельфідардо» • «Куртатоне» • «Монцамбано» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Леоне» | «Леоне» • «Тігре» • «Пантера» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Квінтіно Селла» | |||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Надзаріо Сауро» | «Чезаре Баттісті» • «Даніеле Манін» • «Франческо Нулло» • «Надзаріо Сауро» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Турбіне» | «Аквілоне» • «Бореа» • «Есперо» • «Еуро» • «Нембо» • «Остро» • «Турбіне» • «Дзеффіро» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Навігаторі» | |||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Дардо» | «Дардо» • «Фречча» • «Саетта» • «Страле» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Фольгоре» | «Фольгоре» • «Лампо» • «Фульміне» • «Балено» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Маестрале» | «Маестрале» • «Грекале» • «Лібеччо» • «Шірокко» | ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Альфредо Оріані» | |||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Сольдаті» |
| ||||||||||
Ескадрені міноносці типу «Команданті Медальє д'Оро» | «Comandante Margottini» • «Comandante Baroni» • «Comandante Borsini» • «Comandante Botti» • «Comandante Casana» • «Comandante De Cristofaro» • «Comandante Dell'Anno» • «Comandante Fontanta» • «Comandante Ruta» • «Comandante Toscano» • «Comandante Giobbe» • «Comandante Giorgis» • «Comandante Moccagatta» • «Comandante Rodocanacchi» • «Comandante Corsi» • «Comandante Esposito» • «Comandante Fiorelli» • «Comandante Giannatassio» • «Comandante Milano» • «Comandante Novaro» | ||||||||||
Трофейні кораблі |
|
Ескадрені міноносці післявоєнного часу | |||||
---|---|---|---|---|---|
Ескадрені міноносці типу «Бенсон» | «Артільєре» | ||||
Ескадрені міноносці типу «Глівз» | «Ав'єре» | ||||
Ескадрені міноносці типу «Індоміто» (1955) | «Імпетуозо» • «Індоміто» | ||||
Ескадрені міноносці типу «Імпавідо» | «Імпавідо» • «Інтрепідо» | ||||
Ескадрені міноносці типу «Флетчер» | «Фанте» • «Дженьєре» • «Ланчере» | ||||
Ескадрені міноносці типу «Аудаче» (1971) | «Ардіто» • «Аудаче» | ||||
Ескадрені міноносці типу «Луїджі Дюран де ла Пенне» | «Луїджі Дюран де ла Пенне» • «Франческо Мімбеллі» | ||||
Ескадрені міноносці типу «Орідзонте» |
|