LVMH
Louis Vuitton Moët Hennessy (LVMH) (чит. Моет Еннесі Луї Вюіттон) — французька компанія, виробник предметів розкоші. Група включає такі торгові марки як Louis Vuitton, Givenchy, Kenzo, Chaumet, Moet & Chandon, Hennessy, TAG Heuer тощо. Компанія утворена 1987 року шляхом злиття двох компаній — Moet Hennessy і Louis Vuitton, і стала лідером даного сектора ринку (14 % світового обсягу продажів предметів розкоші 2006 року)[6].
Профіль групи LVMH
Компанія визнана світовим лідером на ринку предметів розкоші. Група LVMH (Moët Hennessy - Louis Vuitton) включає близько 60 престижних марок і охоплює п'ять сфер:
- Вина та міцні алкогольні напої
- Мода та вироби зі шкіри
- Парфумерна та косметична продукція
- Годинники та ювелірні вироби
- Елітна мережа роздрібної торгівлі
Міжнародна мережа роздрібних продажів налічує близько 2500 магазинів і бутиків у всьому світі. В компанії — понад 80 000 співробітників, 77 % з яких працюють за межами Франції[7].
Компанія входить до Федерації виробників косметики (Франція).
Бернар Арно та історія успіху LVMH
Бернар Арно, повернувшись з США, де він вивчав бізнес-прийоми злиття і поглинання компаній корпораціями, був дуже захоплений масштабами ведення бізнесу у США. В нього виникла доволі амбітна ідея створити компанію, яка б стала світовим лідером з виробництва та продажу предметів розкоші. Свій проєкт він почав реалізовувати у 1988 році, скуповуючи акції недавно утвореної компанії Moet Hennessy Louis Vuitton (LVMH). У 1989 році 40-річний французький підприємець за допомогою банківського кредиту скупив акції LVMH на 1,8 млрд доларів і став володарем 24%-пакету, а в 1990 році став володарем 43 % акцій. Такий пакет дозволяв Бернару Арно де-факто контролювати компанію. Тоді Арно зробив кардинальний крок: звільнив усіх топменеджерів і вирішив сконцентрувати керування в своїх руках. Він вибрав стратегію об'єднання різних торгових марок класу «люкс». Наявність цілого портфеля брендів у руках однієї компанії дозволяла істотно знизити витрати на рекламу. Бернар Арно залучив нових людей. Так, президентом Louis Vuitton став Ів Карсель — талановитий і успішний у текстильній галузі управлінець. Він розробив нову політику просування ексклюзивного бренду, яка полягала ось у чому: поступове поширення шляхом відкриття нових фірмових магазинів у найбільших містах світу. Нова стратегія означала виведення Louis Vuitton та інших елітних брендів з недоступності та перетворення їх у частину споживчого ринку. І це абсолютно відповідало тенденціям початку 1990-х років, коли тяга до розкоші стала загальною модою: люди хотіли виділятися і підняти свій статус за допомогою придбання товарів класу «люкс», долучитися до світу розкоші. Доходи LVMH почали рости. У середині 1990-х Арно влив до складу LVMH будинки моди Givenchy і Celine, виробника годинників TAG Heuer, парфумерну компанію Sephora, постачальників вина Chateau d'Yquem і ряд інших фірм. Покупки йшли одна за одною, і в 2000-ні роки кількість підрозділів LVMH вимірювалася вже десятками, а нині їх близько 60. Стратегію Бернара Арно стали наслідувати й інші компанії: зокрема таку ж колекцію брендів вищого класу почала збирати швейцарська група Richemount. Магазини Арно тепер є в місті Хошимін у В'єтнамі, в столиці Камбоджі Пномпені, в Єкатеринбурзі, Макао і Абу-Дабі. Бернар Арно каже:
Цілком очевидно, що світовою рушійною силою сьогодні є зростання економік Азії і країн, що розвиваються. Ми першими прийшли в Китай. Коли ми там з'явилися, на вулицях ще не було машин — лише велосипеди. |
Тепер у LVMH 35 магазинів у Китаї[8].
Фінансові показники
Моет Хеннесі Луї Віттон | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Продажі, млрд євро | 12,693 | 11,962 | 12,481 | 13,910 | 15,306 | 16,481 | 17,193 | 17,053 | 20,230 |
Прибуток до сплати відсотків і податків, млрд євро | 3,429 | 3,485 | 3,161 | 4,169 | |||||
Чистий прибуток, млрд євро | 0,556 | 0,723 | 1,194 | 1,440 | 1,879 | 2,025 | 2,026 | 1,755 | 3,032 |
Кількість співробітників | 53.812 | 54.960 | 59.210 | 61.088 | 64.253 | 71.885 | 77.087 | 77.302 | 83.500 |
Компанії групи LVMH
Французький мільярдер Бернар Арно, що очолює LVMH, протягом останніх 20 років будує свою імперію через злиття і поглинання. Бізнес компанії складається з п'яти сегментів. Нижче наведений список компаній, що входять до кожного з сегментів групи LVMH та роки їх заснування.
Парфуми, засоби догляду за шкірою, косметика
- 1828 Guerlain
- 1916 Acqua di Parma
- 1947 Parfums Christian Dior
- 1957 Parfums Givenchy
- 1976 Benefit Cosmetics[en]
- 1976 Parfums Loewe[en]
- 1985 Fendi Perfumes
- 1988 Parfums Kenzo
- 1991 Fresh
- 2000 Sacks
- 2005 Emilio Pucci Parfums
Мода: одяг, взуття, сумки
- 1846 Loewe[en]
- 1854 Louis Vuitton
- 1895 Berluti
- 1925 Fendi
- 1942 Rossimoda
- 1945 Celine
- 1947 Emilio Pucci
- 1947 Dior
- 1952 Givenchy
- 1970 Kenzo
- 1984 Donna Karan
- 1984 Marc Jacobs
- 1984 Thomas Pink
- 1991 Stefanobi
- 2009 Nowness
Роздрібна торгівля: універмаги, Duty Free, магазини на круїзних лайнерах, мережа магазинів парфумерії та косметики
- 1852 Le Bon Marche
- 1870 La Samaritaine
- 1897 Franck et Fils
- 1960 DFS
- 1963 Miami Cruiseline
- 1969 Sephora
Спиртні напої: вино, шампанське, коньяк, віскі, горілка, ром
- 1573 Wenjun
- 1593 Chateau d'Yquem 1729 Ruinart
- 1743 Moet et Chandon 1765 Hennessy
- 1772 Vueve Clicquot
- 1815 Ardbeg
- 1832 Chateau Cheval Blanc 1843 Krug
- 1858 Mercier
- 1891 Montaudon
- 1893 Glenmorangie
- 1936 Dom Perignon
- 1960 Domaine Chandon 1976 Cape Mentelle
- 1977 Newton Vineyards 1985 Cloudy Bay
- 1993 Chopin
- 1996 Belvedere
- 1998 Numanthia Termes 2003 Terrazas de los Andes 2003 Cheval des Andes 2005 10 Cane
Годинники і ювелірні вироби
Примітки
- ↑ https://www.infogreffe.com/entreprise-societe/775670417-lvmh-moet-hennessy-louis-vuitton-750171B050740000.html
- ↑ а б SIRENEd:Track:Q3509449
- ↑ https://www.nytimes.com/1987/06/04/business/the-champagne-of-mergers.html
- ↑ а б в https://r.lvmh-static.com/uploads/2024/02/lvmh-comptes-consolides-2023-vf-vdef-publiee.pdf — 2024.
- ↑ https://r.lvmh-static.com/uploads/2022/01/lvmh_resultats-2021-va.pdf
- ↑ LVMH. kommersant.ru [Архівовано 2 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ - Офіційний сайт LVMH в Росії [Архівовано 20 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ История Успеха Бернара Арно. constructorus.ru [Архівовано 7 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Империя LVMH. forbes.ru [Архівовано 29 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- п
- о
- р
- Альберт Фрере
- Антуан Арно
- Бернадетт Шірак
- Бернар Арно
- Чарльз Павелл
- Шарль де Круассет
- Делфін Арно
- Дієго Делла Валлє
- Фелікс Рогатин
- Кіліан Геннессі
- Юбер Ведрін
- Ів-Тібо де Сільгуй
- Berluti
- Céline
- Donna Karan International
- eLuxury
- Emilio Pucci
- Fendi
- Givenchy
- Kenzo
- Loewe
- Louis Vuitton
- Marc Jacobs
- StefanoBi
- Thomas Pink
- Acqua di Parma
- Benefit Cosmetics
- Fresh
- Guerlain
- Kenzo Parfums
- Labrosse et Dupont
- Make Up For Ever
- Parfums Christian Dior
- Parfums Givenchy
- Perfumes Loewe
- Le Bon Marché
- DFS Galleria
- RM Williams
- Sephora
- Bulgari
- Chaumet
- Dior Watches
- Fred Joaillier
- Hublot
- TAG Heuer
- Zenith
- 10 Cane Rum
- Ardbeg
- Belvedere
- Cape Mentelle Vineyards
- Château Cheval Blanc
- Dom Pérignon
- Domaine Chandon California
- Château d'Yquem
- Cloudy Bay Vineyards
- Hennessy
- Champagne Krug
- Champagne Mercier
- Moët & Chandon
- Newton Vineyard
- Ruinart
- Veuve Clicquot
- Glenmorangie (66%)
- Wenjun
- Belmond
- Miami Cruiseline
- Cheval Blanc
- St Barths, Courchevel
- Connaissance des Arts
- Cova
- Investir
- Jardin d'Acclimatation
- La Samaritaine
- Le Parisien
- Les Échos
- LVMH Tower
- Radio Classique
- Royal Van Lent