Connecticut Open
Connecticut Open | ||
---|---|---|
WTA Тур | ||
Місто проведення турніру | Нью-Гейвен, Коннектикут США | |
Арена | Cullman-Heyman Tennis Center | |
Категорія | Прем'єрний | |
Покриття | Hard / Outdoors | |
Турнірна сітка | 32M/32Q/16D | |
Призові | $235 000 | |
Сайт | Офіційний сайт |
Connecticut Open, раніше Pilot Pen Tennis — професійний тенісний турнір. Проводиться щорічно на відкритих хардових кортах Тенісного центру Cullman-Heyman в Нью-Гейвені, Коннектикут, США, напередодні Відкритого чемпіонату США. До 2010 року відбувався чоловічий турнір, з 2011 — тільки жіночий. Від 2009 року має статус турніру прем'єрного рівня з призовим фондом 776 тисяч доларів і турнірною сіткою, розрахованою на 30 учасниць в одиночному розряді і 16 пар.
Історія
- Жіночий турнір
1948 року вперше організовано Чемпіонат США на твердих кортах серед жінок (англ. US Women's Hard Court Championships), перші три роки проводився в містах Каліфорнії паралельно з чоловічим Чемпіонатом Тихоокеанського узбережжя. Потім турнір часто міняв не лише місто, а й штат, проте, переважно залишався в Каліфорнії. У 1970 році, невдовзі після початку Відкритої ери в тенісі, турнір скасували, а відновили тільки в 1988 року. Тоді він одразу став частиною реформованого WTA-туру в ранзі турніру IV категорії. Перші кілька розіграшів відродженого чемпіонату пройшли на кортах Сан-Антоніо (Техас), після чого, змінивши за короткий строк три місця і піднявшись до рівня II категорії, турнір з 1998 року влаштувався в Нью-Гейвені з новим титульним спонсором, компанією Pilot Corporation.
- Чоловічий турнір
Чоловічий професійний турнір Volvo International вперше відбувся 1973 року в Бреттон-Вудз (Нью-Гемпшир). Протягом десяти років від 1975 року турнір проходив у місті Норт-Конвей у тому самому штаті, потім п'ять років у Страттон-Маунтін (Вермонт) і, нарешті, в 1990 році переїхав до Нью-Гейвена, де став частиною реформованого ATP-туру як турнір середньої категорії, ATP Championship Series. Контракт з фірмою Volvo залишався в силі до 1996 року, а потім роль спонсора взяла на себе компанія Pilot. Однак після того, як в 1998 році до Нью-Гейвена перенесли також і жіночий турнір, спонсором якого стала та ж фірма, проведення чоловічого турніру було припинено.
- Спільний турнір
2005 року Тенісна асоціація США викупила у Нью-Йорка права на чоловічий тенісний турнір базової категорії ATP International, що проводився там під егідою банку Toronto-Dominion. Турнір перенесли до Нью-Гейвена і сумістили за часом проведення з жіночим турніром, утворивши перший спільний турнір літнього сезону в Північній Америці, який повинен був стати фінальним турніром створеної за рік до того US Open Series перед початком Відкритого чемпіонату США[1]. Спонсором обох турнірів з цього моменту є компанія Pilot.
2009 року внаслідок реформи турнірних сіток обох професійних турів і чоловічий, і жіночий турнір отримали нову категорію, яка приблизно відповідала їхньому попередньому місцю в ієрархії турів.
Після закінчення сезону 2010 року організатори відмовилися від проведення чоловічого турніру, посилаючись на брак фінансування після відходу титульного спонсора. Чоловічий турнір перенесли до Вінстон-Сейлема, а жіночий 2011 року заручився спочатку підтримкою влади міста, а потім - штату.
Переможниці та фіналісти від початку Відкритої ери
Від початку Відкритої ери трьом учасницям турніру вдалося виграти його по чотири рази; це зробили Штеффі Граф, Вінус Вільямс, Кароліна Возняцкі і Ліза Реймонд, при цьому Вільямс і Возняцкі перемагали по чотири рази поспіль. У чоловіків з початку існування турніру по чотири перемоги в ньому здобули також двоє: Джиммі Коннорс (три перемоги в одиночному розряді і одна в парах) і Браян Готтфрід (всі чотири рази в парному розряді). 1980 року Коннорс виграв і одиночний, і парний титули.
Фінали
Чоловіки. Одиночний розряд
Місце | Рік | Чемпіонки | Фіналістки | Рахунок |
---|---|---|---|---|
Нью-Гейвен | 2010 | Сергій Стаховський | Денис Істомін | 3–6, 6–3, 6–4 |
2009 | Фернандо Вердаско | Сем Кверрі | 6–4, 7–6(8–6) | |
2008 | Марин Чилич | Марді Фіш | 6–4, 4–6, 6–2 | |
2007 | Джеймс Блейк | Марді Фіш | 7–5, 6–4 | |
2006 | Микола Давиденко | Агустін Кальєрі | 6–4, 6–3 | |
2005 | Джеймс Блейк | Фелісіано Лопес | 3–6, 7–5, 6–1 | |
Long Island | 2004 | Ллейтон Г'юїтт | Луїс Орна | 6–3, 6–1 |
2003 | Парадорн Шрічапхан | Джеймс Блейк | 6–2, 6–4 | |
2002 | Парадорн Шрічапхан | Хуан Ігнасіо Чела | 5–7, 6–2, 6–2 | |
2001 | Томмі Гаас | Піт Сампрас | 6–3, 3–6, 6–2 | |
2000 | Магнус Норман | Томас Енквіст | 6–3, 5–7, 7–5 | |
1999 | Магнус Норман | Алекс Корретха | 7–6(7–4), 4–6, 6–3 | |
1998 | Патрік Рафтер | Фелікс Мантілья | 7–6(7–3), 6–2 | |
1997 | Карлос Моя | Патрік Рафтер | 6–4, 7–6(7–1) | |
1996 | Андрій Медведєв | Мартін Дамм | 7–5, 6–3 | |
1995 | Євген Кафельников | Ян Сімерінк | 7–6(7–0), 6–2 | |
1994 | Євген Кафельников | Седрік Пйолін | 5–7, 6–1, 6–2 | |
1993 | Марк Россе | Майкл Чанг | 6–4, 3–6, 6–1 | |
1992 | Петр Корда | Іван Лендл | 6–2, 6–2 | |
1991 | Іван Лендл | Стефан Едберг | 6–3, 6–2 | |
1990 | Стефан Едберг | Горан Іванишевич | 7–6, 6–3 | |
Long Island (exhibition) | 1989 | Іван Лендл | Мікаель Пернфорс | 4–6, 6–2, 6–4 |
1988 | Андре Агассі | Яннік Ноа | 6–3, 0–6, 6–4 | |
1987 | Юнас Свенссон | Девід Пейт | 7–6, 3–6, 6–3 | |
1986 | Іван Лендл | Джон Макінрой | 6–2, 6–4 | |
1985 | Іван Лендл | Джиммі Коннорс | 6–1, 6–3 | |
1984 | Іван Лендл | Андрес Гомес | 6–2, 6–4 | |
1983 | Джін Меєр | Гайнц Ґюнтгардт | 6–7(9–11), 6–4, 6–0 | |
1982 | Джін Меєр | Йохан Крік | 6–2, 6–3 | |
1981 | Браян Тічер | Яннік Ноа | 4–6, 6–3, 6–4 |
Жінки, одиночний розряд
Місце | Рік | Чемпіонка | Фіналістка | Рахунок |
---|---|---|---|---|
Нью-Гейвен | 2018 | Орина Соболенко | Карла Суарес Наварро | 6–1, 6–4 |
2017 | Дарія Гаврилова | Домініка Цібулкова | 4–6, 6–3, 6–4 | |
2016 | Агнешка Радванська | Еліна Світоліна | 6–1, 7–6(7–3) | |
2015 | Петра Квітова (3) | Луціє Шафарова | 6–7(6–8), 6–2, 6–2 | |
2014 | Петра Квітова (2) | Маґдалена Рибарікова | 6–4, 6–2 | |
2013 | Симона Халеп | Петра Квітова | 6–2, 6–2 | |
2012 | Петра Квітова | Марія Кириленко | 7–6(11–9), 7–5 | |
2011 | Каролін Возняцкі (4) | Петра Цетковська | 6–4, 6–1 | |
2010 | Каролін Возняцкі (3) | Надія Петрова | 6–3, 3–6, 6–3 | |
2009 | Каролін Возняцкі (2) | Олена Весніна | 6–2, 6–4 | |
2008 | Каролін Возняцкі | Анна Чакветадзе | 3–6, 6–4, 6–1 | |
2007 | Світлана Кузнецова | Агнеш Савай | 4–6, 3–0 знялася | |
2006 | Жустін Енен | Ліндсі Девенпорт | 6–0, 1–0 знялася | |
2005 | Ліндсі Девенпорт (2) | Амелі Моресмо | 6–4, 6–4 | |
2004 | Олена Бовіна | Наталі Деші | 6–2, 2–6, 7–5 | |
2003 | Дженніфер Капріаті | Ліндсі Девенпорт | 6–2, 4–0 знялася | |
2002 | Вінус Вільямс (4) | Ліндсі Девенпорт | 7–5, 6–0 | |
2001 | Вінус Вільямс (3) | Ліндсі Девенпорт | 7–6(6), 6–4 | |
2000 | Вінус Вільямс (2) | Моніка Селеш | 6–2, 6–4 | |
1999 | Вінус Вільямс | Ліндсі Девенпорт | 6–2, 7–5 | |
1998 | Штеффі Граф | Яна Новотна | 6–4, 6–1 | |
Стоун-Маунтін | 1997 | Ліндсі Девенпорт | Сандрін Тестю | 6–4, 6–1 |
1996 | Не проводився | |||
1995 | Не проводився | |||
Стреттон-Маунтін | 1994 | Кончіта Мартінес (2) | Аранча Санчес Вікаріо | 4–6, 6–3, 6–4 |
1993 | Кончіта Мартінес | Зіна Гаррісон | 6–3, 6–2 | |
Сан-Антоніо | 1992 | Мартіна Навратілова | Наталі Тозья | 6–2, 6–1 |
1991 | Штеффі Граф (3) | Моніка Селеш | 6–4, 6–3 | |
1990 | Моніка Селеш | Мануела Малеєва-Франьєр | 6–4, 6–3 | |
1989 | Штеффі Граф (2) | Анн Генрікссон | 6–1, 6–4 | |
1988 | Штеффі Граф | Катеріна Малеєва | 6–4, 6–1 | |
1987 1970 | Не проводився | |||
Сакраменто | 1969 | Елайза Годвін | ||
Ла-Хойя | 1968 | Марина Годвін | ||
Сакраменто | 1967 | Джейн Пічіз Барткович | ||
Ла-Хойя | 1966 | Біллі Джин Кінг | Патті Гоган Фордіс | 7–5, 6–0 |
Сакраменто | 1965 | Розмарі Касалс | ||
1964 | Кейті Гартер | |||
Ла-Хойя | 1963 | Дарлін Гард | ||
Сіетл | 1962 | Керол Генкс Окамп | ||
Ла-Хойя | 1961 | Ненсі Річі | ||
1960 | Кетрін Д. Чабот | |||
Денвер | 1959 | Сандра Рейнолдс Прайс | ||
Ла-Хойя | 1958 | Беверлі Бейкер Флейц (3) | ||
1957 | Беверлі Бейкер Флейц (2) | |||
1956 | Ненсі Чеффі Кайнер | |||
1955 | Міріам Арнолд | |||
Солт-Лейк-Сіті | 1954 | Беверлі Бейкер Флейц | ||
1953 | Аніта Кантер | |||
Сіетл | 1952 | Мері Арнолд | ||
Солт-Лейк-Сіті | 1951 | Патрісія Кеннінг Тодд (2) | ||
Берклі | 1950* | Патрісія Кеннінг Тодд | Магда Рурац | 6–2, 6–1 |
Сан-Франциско | 1949* | Доріс Гарт | Дороті Гед Ноуд | 6–3, 6–4 |
1948* | Гертруда Моран | Вірджинія Вольфенден Ковач | 2–6, 6–1, 6–2 |
- З 1948 до 1950, U.S. Women's Hardcourt Championships було об'єднано з Pacific Coast Championships.
Парний розряд. Чоловіки
Парний розряд. Жінки
Примітки
- ↑ USTA Purchases ATP Men's Tournament to Create First Combined Summer Event (англ.). United States Tennis Association. 10 травня 2005. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 19 серпня 2010.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Connecticut Open |
- Official website [Архівовано 4 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- atptennis.com profile (New Haven years)
- atptennis.com profile (Long Island years)
|
|
Це незавершена стаття про теніс. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Портал «Теніс» Портал «Спорт» |