8-ма танкова армія (СРСР)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 8-ма армія.
8-ма танкова армія
(1957—1992)
8-ма механізована армія
(1946—1957)
рос. 8-я танковая Краснознамённая армия
На службі6 травня 1946 — 1992
Країни Радянський Союз →
 Україна
ВидРадянська армія
Типтанкова армія
Чисельністьвійськове об'єднання
У складіПрикВО
Війни/битви1956: Придушення Угорської революції (Операція «Вихор»)
1968: Придушення «Празької весни» (Операція «Дунай»)
НагородиОрден Червоного Прапора

8-ма танкова Червонопрапорна армія (8 ТА, в/ч 57949) — оперативне військове об'єднання в складі збройних сил СРСР, що існувало у 1946―1992 роках. Дислокувалося на території Прикарпатського військового округу, Українська РСР.

В 1956 році частини армії виконували бойові завдання в ході операції «Вихор» в Угорщині. В 1968 році з'єднання армії брали участь в операції «Дунай» в Чехословаччині.

Офіцери та прапорщики з'єднання виконували бойові завдання у війні в Афганістані, боролися з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Після розпаду СРСР у 1992 році армія перейшла під юрисдикцію України і увійшла складу Збройних сил України. Невдовзі була переформована на 8-й армійський корпус.

Докладніше: 8-й армійський корпус (Україна)

Історія

Створення

Радянське позначення танкової армії.

6 травня 1946 року, незабаром після завершення Другої світової війни, згідно з Директивою Генерального штабу Збройних сил СРСР на території Прикарпатського військового округу на базі управління 52-ї армії було сформоване управління новоствореної 8-ї механізованої армії. Основою армії, що дислокувалась в Житомирі, стали з'єднання й частини 13-ї й 52-ї армій, які реформувалися. Першим командувачем 8-ї механізованої армії був призначений Герой Радянського Союзу генерал-полковник Микола Пухов. На відміну від шести танкових армій військових років, 8-ма, як і сформована в складі Північної групи військ 7-ма механізована (майбутня 7-ма танкова) Не мали почесного звання гвардійських, тому що не брали участь у війні.[1]

До складу створеної 8-ї механізованої армії увійшли 4 дивізії:[1]

  • 23-тя танкова Будапештська Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія (Овруч, Коростень, Лугини)
  • 31-ша танкова Вісленська Червонопрапорна, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізія (Жмеринка)
  • 11-та гвардійська механізована Рівненська Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія (Новоград-Волинський)
  • 32-га гвардійська механізована Бердичівська ордена Богдана Хмельницького дивізія (Бердичів)

Угорська революція

У жовтні 1956 року частини 11-ї гвардійської механізованої Рівненської Червонопрапорної, ордена Суворова дивізії, а також 100-й танковий полк 31-ї танкової Вісленської Червонопрапорної, орденів Суворова і Богдана Хмельницького дивізії взяли участь в придушенні Угорської революції. Під час операції загинуло 44 військовослужбовці.[1]

У квітні 1957 року 8-ма механізована армія стала називатися 8-ю танковою армією. 11-та гвардійська механізована Рівненська Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія була переформована в 30-ту гвардійську танкову Рівненську Червонопрапорну, ордена Суворова дивізію, 32-га гвардійська механізована Бердичівська ордена Богдана Хмельницького дивізія — в 41-шу гвардійську мотострілецьку Бердичівську ордена Богдана Хмельницького дивізію.[1]

Празька весна

У 1960-х в складі армії була сформована армійська ракетна бригада і окремі ракетні дивізіони, які увійшли до складу танкових дивізій. 41-ша гвардійська дивізія стала навчальним з'єднанням Прикарпатського військового округу, а 31-ша танкова дивізія в 1968 р. була введена до Чехословаччини, де залишилася в складі Центральної групи військ. Під час операції загинуло 3 військовослужбовців.[1]

За значні заслуги в захисті Батьківщини, успіхи у бойовій та політичній підготовці у 1974 році Указом Президії Верховної Ради СРСР 8-ма армія була нагороджена орденом Бойового Червоного Прапора.

Особовий склад з'єднання виконував бойові завдання у війні в Афганістані.

На другу половину 1980-х р. в склад 8 ТА входили 23-тя танкова Будапештська й 30-та гвардійська танкова Рівненська дивізії, а також частини армійського підпорядкування.

У квітні 1986 року особовий склад армії був залучений до боротьби з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. За ліквідацію наслідків аварії, інженерна частина об'єднання була нагороджена Перехідним Прапором і Вимпелом Міністра оборони СРСР «За мужність і військову звитягу».

У 1987 році оснащена танками Т-55 23-тя танкова дивізія була перетворена в навчальну танкову дивізію, а в 1989 році — в 6065-ту базу зберігання озброєння та техніки.

На листопад 1990 року 8-ма танкова армія мала у своєму розпорядженні 539 танків Т-55 й Т-72, 151 БМП і БТР, 67 гармат, мінометів і РСЗВ.[1]

Розпад СРСР

Після розпаду СРСР у 1992 році армія перейшла під юрисдикцію України і увійшла складу Збройних сил України. Невдовзі була переформована на 8-й армійський корпус.

Докладніше: 8-й армійський корпус (Україна)

Структура

1990

  • Штаб армії — Житомир
  • 199-та гвардійська ракетна Дрезденська ордена Олександра Невського бригада, Новоград-Волинський (три дивізіони ТРК 9К79 «Точка»[2], 12 Р-145БМ)
  • 138-ма зенітна ракетна бригада, Шепетівка
  • 441-й окремий гелікоптерний полк, Коростень (35 Мі-24, 23 Мі-8)
  • 513-й окремий гелікоптерний полк, Бердичів (43 Мі-24, 21 Мі-8)
  • 18-та окрема гелікоптерна ескадрилья, Житомир (7 Мі-8, 1 Мі-6, 3 Мі-24К, 3 Мі-24Р)
  • 379-й окремий полк ДПЛА
  • 532-й окремий понтонно-мостовий батальйон, Любомль Волинська область — 1993 р. розформований.
  • 1591-й окремий інженерний дорожньо-мостовий батальйон, Новоград-Волинський (6 ІМР-2)
  • 93-й окремий полк зв'язку, Житомир (9 Р-145БМ, 2 Р-409Б, 1 Р-156-Б, 1 П-241БТ, 1 ЗС88)
  • 54-й окремий розвідувальний батальйон
  • 983-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби
  • 2241-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби
  • 144-й окремий батальйон хімічного захисту, Новоград-Волинський (5 РХМ-4)
  • 88-ма бригада матеріально-технічного забезпечення (штаб)
  • 226-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон
бази зберігання армійського підпорядкування

З 1989 — 6065-та база зберігання озброєння та техніки (315 Т-55, 38 БМП-1, 15 БРМ-1К, 2 БТР-70, 12 БМ-21 «Град», 13 Р-145БМ, 3 Р-156БТР)

Командувачі

  • генерал-полковник Пухов Микола Павлович (червень 1946 — лютий 1948)
  • генерал-лейтенант танкових військ Корчагін Іван Петрович (лютий 1948 — вересень 1950)
  • генерал-лейтенант танкових військ Бурдейний Олексій Семенович (вересень 1950 — листопад 1953)
  • генерал-полковник Лелюшенко Дмитро Данилович (листопад 1953 — січень 1956)
  • генерал-лейтенант танкових військ Бабаджанян Амазасп Хачатурович (травень 1956 — лютий 1958)
  • генерал-лейтенант танкових військ Білик Петро Олексійович (лютий 1958 — травень 1960)
  • генерал-майор танковых войск, з травня 1961 року — генерал-лейтенант танкових військ Бісярін Василь Зіновійович (травень 1960 — грудень 1964)
  • генерал-лейтенант танкових військ Котов Віктор Пилипович (грудень 1964 — січень 1967)
  • генерал-лейтенант Мерімський Віктор Аркадійович (січень 1967 — грудень 1969)
  • генерал-лейтенант Ямщиков Олексій Михайлович (грудень 1969 — травень 1972)
  • генерал-лейтенант танкових військ Іванов Володимир Іванович (травень 1972 — грудень 1975)
  • генерал-майор танкових військ, з жовтня 1977 року — генерал-лейтенант танкових військ Мокрополов Микола Михайлович (грудень 1975 — січень 1979)
  • генерал-майор танкових військ Шуральов Володимир Михайлович (січень 1979 — липень 1980)
  • генерал-майор, з грудня 1982 року — генерал-лейтенант Суродеєв Сергій Олексійович (липень 1980 — червень 1983)
  • генерал-майор Садовников Валентин Павлович (липень 1983 — липень 1985)
  • генерал-майор, з лютого 1988 року — генерал-лейтенант Головньов Анатолій Андрійович (липень 1985 — липень 1988)
  • генерал-майор, з жовтня 1989 року — генерал-лейтенант Золотов Леонід Сергійович (серпень 1988 — травень 1990)
  • генерал-лейтенант Торшин Олексій Михайлович (травень 1990 — червень 1993)

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е История 8-го армейского корпуса(рос.) // ak-inzt.net, 17 грудня 2012
  2. ↑ 199 гвардейская ракетная бригадаОчеретенко СергейОчеретенко Сергей. Архів оригіналу за 10 вересня 2017. Процитовано 9 травня 2017.

Література

  • Танковые армии // Радиоконтроль — Тачанка / [под общ. ред. Н. В. Огаркова]. — М. : Военное изд-во М-ва обороны СССР, 1980. — (Советская военная энциклопедия : [в 8 т.] ; 1976—1980, т. 7). (рос.)
  • Военный энциклопедический словарь (ВЭС), Москва (М.), Военное издательство (ВИ), 1984 г., 863 стр. с иллюстрациями (ил.), 30 листов (ил.);
  • Ленский А. Г., Цыбин М. М. «Советские сухопутные войска в последний год Союза ССР. Справочник». С.-Пб., 2001 г.

Джерела

  • Michael Holm, 8th Red Banner Tank Army(англ.) // ww2.dk