19-та зенітна дивізія (Третій Рейх)

19-та зенітна дивізія (Третій Рейх) 19. FlaK-Division
Підрозділ 88-мм зенітної гармати FlaK 18/36/37/41 на вогневій позиції. Північна Африка. Червень 1942
На службі	1 серпня 1942 — 8 травня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Люфтваффе
Роль	Війська протиповітряної оборони
Чисельність	зенітна дивізія
У складі	Див. Командування
Гарнізон/Штаб	Сицилія
Війни/битви	Друга світова війна Африканський ТВД Північноафриканська кампанія Перша битва за Ель-Аламейн Друга битва за Ель-Аламейн Туніська кампанія Битва на лінії Марет Східний фронт Белградська операція
Командування
Визначні командувачі	Генріх Бурхард Готтард Франц

19-та зенітна дивізія (Третій Рейх) (нім. 19. FlaK-Division) — зенітна дивізія Вермахту, що діяла протягом Другої світової війни у складі Повітряних сил Третього Рейху.

19-та зенітна дивізія сформована на Сицилії на початку серпня 1942 року на базі колишнього штабу VII зенітної бригади, переведеного з Греції на італійський острів. Першим командиром з'єднання став генерал-лейтенант Генріх Бурхард. Невдовзі після створення штаб дивізії був переведений до Африки, де перебрав на себе керівництво протиповітряними силами в смузі відповідальності танкової армії «Африка». З цією метою до штабу дивізії були виділені 102-й та 135-й полк.

У ході запланованого німецько-італійського наступу в дельту Нілу для посилення протитанкової оборони використовувалися зенітні підрозділи 19-ї дивізії в районі Ель-Аламейна і Ель-Даба (Єгипет). Однак протиповітряна оборона була злочинно знехтувана, тому британська авіація могла діяти проти наземних військ противника майже безперешкодно. Вирішити проблему можна було якоюсь мірою знайшовши компроміс між викликами й передавши добру половину наявних зенітних установок для забезпечення прикриття своїх військ від ударів з повітря. Однак заплановане просування німців не було продовжено через нестабільну ситуацію з постачанням. Тож загони Роммеля перейшли до позиційної оборони у пустелі.

Коли в жовтні 1942 року почалася британська атака, полки 19-ї зенітної дивізії все ще перебували на передовій і були розгорнуті там для боротьби з танками. У запеклих боях з британськими військами контакт з німецькими лініями був повністю втрачений. Відрізані від усіх ліній постачання, більшість екіпажів зенітних батарей не мали вибору, як їх не розбити, підірвати гармати, а потім вирушили назад до своїх позицій.

З початком Туніської кампанії 19-та зенітна дивізія відповідала за оборону південної частини Туніського плацдарму. Північну частину обороняла 20-та зенітна дивізія. Там підрозділ знову досяг поважних успіхів. Але, вже 13 травня 1943 року, в результаті капітуляції групи армій «Африка», штаб дивізії і підпорядковані частини потрапили в британський полон.

Уже в серпні 1943 року, через кілька місяців після знищення 19-ї зенітної дивізії 1-го формування, новий штаб дивізії був створений у Греції в Афінах. На дивізію покладалося завдання керівництва всіма протиповітряними силами, що дислокувалися на території окупованої Греції. Штаб підпорядковувався командуванню Люфтваффе «Південний Схід». У листопаді 1943 року дивізія мала наступний структурний вигляд:

• 58-й зенітний полк (район Іракліон-Платанос-Кастеліон-Родос-Крит)
• 91-й зенітний полк (континентальна Греція)
• 201-й зенітний полк (район Афін).

З відходом німецького вермахту з Греції у вересні 1944 року в результаті радянського просування на Балкани полки 19-ї зенітної дивізії також відступили в напрямку Югославії. Винятком був 58-й зенітний полк, який залишався на Криті до кінця війни. Сам штаб дивізії та два полки, 58-й і 91-й, нарешті досягли Хорватії після важких ар'єргардних дій. 27 квітня 1945 року дивізія все ще мала у своєму розпорядженні 41 важку та 28 легких зенітних батарей з командним пунктом в Адмонті, Верхня Штирія, де вона залишалася разом з 91-м і 210-м полками Фландера до кінця війни.

• Італія (Сицилія) (квітень 1942);
• Північна Африка (квітень 1942 — травень 1943);
• Греція (листопад 1943 — жовтень 1944);
• Угорщина/Німеччина (жовтень 1944 — травень 1945).

1-ше формування

• генерал-лейтенант Генріх Бурхард (15 серпня — 30 листопада 1942);
• генерал-лейтенант Готтард Франц (30 листопада 1942 — 13 травня 1943);

2-ге формування

• генерал-майор Пауль Павел (1 листопада 1944 — 8 травня 1945).

• Парашутна бригада «Рамке»
• Операція «Зоненблуме»
• Битва за Бір-Хакейм
• Wirbelwind
• Flakpanzer I
• Операція «Флакс»

Виноски

Джерела

• 19. Flak-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
• 19. Flak-Division. на ww2.dk. (англ.)
• 19. Flak-Division. на axishistory.com. (англ.)

• Karl-Heinz Hummel: Die deutsche Flakartillerie 1935—1945. Ihre Großverbände und Regimenter. VDM, Zweibrücken 2010, ISBN 978-3-86619-048-1, S. 57, 58.(нім.)
• Horst-Adalbert Koch, Heinz Schindler, Georg Tessin: FLAK. Die Geschichte der Deutschen Flakartillerie und der Einsatz der Luftwaffenhelfer. Podzun Verlag, 2. Auflage, Bad Nauheim 1965, S. 449.

• п
• о
• р

Люфтваффе (1933—1945)

Вище керівництво

Рейхсміністерство • ОКЛ

Повітряні флоти

1 • 2 • 3 • 4 • 5 • 6 • Рейх

Корпуси

повітряні	I • II • III • IV • V • VIII • IX • X • XI • XII • XIII • XIV • «Туніс»
авіапольові	I • II • III • IV
ППО	I • II • III • IV • V • VI • z.b.V.
Інші	винищувальні I • II повітрянодесантні I • II парашутно-танковий «Герман Герінг»

Дивізії

авіаційні	1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 9 · 10 · 11 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 21 · 22 · 31 · «Донець»
винищувальні	1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 7 · 8 · 30
парашутні	1 • 2 • 3 • 4  • 5 • 6 • 7-ма парашутна • 7-ма повітряна • 8  • 9 • 10 • 11 • 20 • 21 • 22-га планерна • «Ердманн»
авіапольові	1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 91
зенітні	1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 · 13 · 14 · 15 · 16 · 17 · 18 · 19 · 20 · 21 · 22 · 23 · 24 · 25 · 26 · 27 · 28 · 29 · 30 · 31 · 1-ша зенітна прожекторна · 2-га зенітна прожекторна · Навчальна
дивізії «Герман Герінг»	«Генерал Герінг» · 1-ша парашутно-танкова «Герман Герінг» · 2-га панцергренадерська «Герман Герінг» · танкова «Герман Герінг»

Ескадри

винищувальні	денні JG 1 «Оезау» · 2 «Ріхтгофен» · 3 «Удет» · 4 · 5 «Айсмеєр» · 6 «Горст Вессель» · 7 «Новотні» · 11 · 20 · 21 · 26 «Шлагетер» · 27 «Африка» · 28 · 50 · 51 «Мельдерс» · 52 · 53 «Виновий туз» · 54 «Грюнхертц» · 70 · 71 · 72 · 76 · 77 «Червовий туз» · 80 · 101 · 102 · 103 · 104 · 105 · 106 · 107 · 108 · 109 · 110 · 111 · 112 · 113 · 114 · 115 · 116 · 117 · 130 · 131 · 132 «Ріхтгофен» · 133 · 134 «Горст Вессель» · 135 · 136 · 137 · 138 · 141 · 142 · 143 · 144 · 231 · 232 · 233 · 234 «Шлагетер» · 300 · 301 · 302 · 331 · 333 · 334 · 400 · 433 · z.b.V. важкі ZG 1 · 2 · 26 «Горст Вессель» · 52 · 76 · 101 · 141 · 142 · 143 · 144 нічні NJG 1 · 2 · 3 · 4 · 5 · 6 · 7 · 11 · 100 · 101 · 102 · 200
бомбардувальні	бомбардувальні KG 1 «Гінденбург» · 2 «Гольцгаммер» · 3 «Бліц» · 4 «Генерал Вефер» · 6 · 25 · 26 «Ловен» · 27 «Бельке» · 28 · 30 «Адлер» · 40 · 50 · 51 «Едельвейс» · 53 «Легіон Кондор» · 54 «Тотенкампф» · 55 «Грейф» · 60 · 66 · 76 · 77 · 100 · 101 · 102 · 152 «Гінденбург» · 153 · 154 «Бельке» · 155 · 157 «Бельке» · 158 · 200 · 252 «Гінденбург» · 253 · 254 · 255 · 257 «Ловенгешвадер» · 355 · zbV1 · zbV2 · zbV3 · zbV172 · zbV323 пікіруючі St.G 1 · 2 «Іммельман» · 3 · 5 · 51 · 76 · 77 · 101 · 102 · 151 · 160 · 162 «Іммельман» · 163 · 165 · 167 · 168 швидкісні SKG 10 · 210
штурмові SG або Sch.G	1 · 2 «Іммельман» · 3 · 4 · 5 · 9 · 10 · 77 · 101 · 102 · 103 · 104 · 111 · 151 · 152
Інші	розвідувальні 11 · 12 · 13 навчальні 1 · 2 · «Грайфсвальд» військово-транспортні 1 · 2 транспортні 1 · 2 · 3 · 4 · 5 таранні «Ельба» · 44

Історія ● Організація ● Звання ● Літаки ● Корпусні кольори ● Однострій ● Аси
Курсивом позначені формування Люфтваффе, що припинили існування до початку Другої світової війни