Сікст IV

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Сікст.
Сікст IV
(Sixtus PP. IV)
Папа Римський
9 серпня 1471 — 12 серпня 1484
Попередник: Павло II
Наступник: Інокентій VIII
Ім'я при народженні: італ. Francesco della Rovere
Дата народження: 21 липня 1414[1]
Місце народження: Челле-Ліґуре, Провінція Савона, Лігурія, Італія
Дата смерті: 12 серпня 1484[1] (70 років)
Місце смерті: Рим, Папська держава
Поховання: Гроти Ватикану
Громадянство: Папська держава
Релігія: католицька церква[2]
Освіта: Павійський університет
Рід: Делла Ровере
Батько: Leonardo Beltramo di Savona della Rovered
Мати: Lucchina Monleoned[3]
Інтронізація: 25 серпня 1471
У миру: Francesco della Rovere
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Сікст IV (лат. Sixtus PP. IV, Франческо делла Ровере, італ. Francesco della Rovere; 21 липня 1414, Челле-Лігуре біля Савона — 12 серпня 1484, Рим) — 212-ий папа римський, понтифікат якого тривав з 9 серпня 1471 до 12 серпня 1484 року.

Життя

Франческо походив з бідної сім'ї з Лігурії. Прізвище делла Ровере взяв пізніше від однієї сім'ї з Турину, з якою, однак, не мав родинних зв'язків. Ровере — значить дуб, якого разом з жолудями і зображено на його гербі, а також на гербі його племінника Юлія II. В юному віці відданий під духовну опіку, згодом вступив до францисканців. Потім вивчав філософію і теологію в Болоньї, К'єрі, Падуї та Савоні.

14 квітня 1444 року отримав титул доктора теології в університеті Падуї. Далі займався викладанням: читав лекції в Болоньї, Флоренції, Падуї, Сієні.

19 травня 1464 року за заслуги на ниві викладацької роботи його обрали генеральним міністром ордену францисканців. 18 вересня 1467 року висвячений папою Павлом II кардиналом і покликаний до Риму в Курію. 19 травня 1469 року пішов у відставку з усіх постів в ордені, аби зосередитися на роботі в Курії. У цей час написав теологічні трактати: De potentia Dei та De sanguine Christi.

Понтифікат

Папа Сікст IV призначає Платіна в грецькому залі Ватикану керівником бібліотеки. (Фреска Мелоццо да Форлі, бл. 1477

9 серпня 1471 року несподівано вибраний на триденному конклаві новим папою. Обрав собі ім'я мученика Сікста II, в день якого почався конклав. Під час його понтифікату швидко виявилося, що цей папа був непотистом. За свій 13-річний понтифікат висвятив 34 кардинали, шестеро з яких були членами його родини. Інших кардиналів призначав винятково керуючись господарською та політичною необхідністю. Так були висвячені кардиналами як представники дворів Франції, Кастилії, Португалії, Неаполя, Мілана, так і аристократичних родин Ґенуї та Венеції. Наслідком такої політики стали локальні військові конфлікти папської сім'ї, що тривали аж до Луї XI.

У 1475 році почав підготовку до реформи календаря, запросивши відомого астронома та математика Йоганна Мюллера (1436—1476). У 1476 Сікст IV увів свято непорочного зачаття.

Культурні і теологічні діяння

У 1475-1483 роках за ініціативою Сікста IV у Ватикані побудована і 15 серпня 1483 року освячена капела, яка носить його ім'я — Сікстинська капела. З його ініціативи в Римі відкрили перший у світі публічний музей — капітолійський.

У 1478 році Сікст IV визначив недійсним декрет Констанцького собору, який визначав перевагу рішень соборів перед папськими декретами. У 1478 році опублікував у своїй буллі норми, які визначали межі діяльності інквізиції, підпорядковуючи її управлінню великого інквізитора, першим з яких був домініканець Томас Торквемада. Там же підтвердив легальність Іспанської інквізиції, заснованої іспанською королівською парою Фернандо Арагонським та Ізабеллою Кастильською.

1482 року канонізував середньовічного теолога Бонавентуру.

Зв'язки з Україною

Українське духовенство в той час підтримувало добрі стосунки з папою Сікстом IV. До нашого часу дійшов лист 1476 року «Посольство до папи Римського Сікста IV від духовенства, і від князів, і від панів руських» — це послання, складене Якубом, писарем Великого князівства Литовського, та підскарбієм найвищим земським Іоанном. Його підписали також вибраний на київського митрополита Мисаїл, архімандрит Києво-Печерської лаври Іоанн і низка інших духовних і світських діячів України, Литви та Білорусі. У листі укладачі запевняють папу, що дотримуються Флорентійської унії та прохають захистити їх від сваволі місцевої римо-католицької ієрархії[4].

Середньовічний український освітянин Юрій Дрогобич присвятив папі Сіксту IV свою працю «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium prenosticon Anni MCCCCLXXX III currentis)[5].

Див. також

Примітки

  1. а б BeWeB
    d:Track:Q77541206
  2. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772
  3. Pas L. v. Genealogics — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  4. Заторський о. Назар «Послання Мисаїла до папи Сикста IV» 1476 р.: реконструкція архетипу. — Львів: Видавництво УКУ, 2019. — Серія «Київське християнство», т. XV (друге, виправлене й доповнене видання), С. 30-38.
  5. Дрогобич Юрій. Роки і пророцтва / Уклад. і наук. ред. В. М. Вандишев. — X.: Факт, 2002. [1]

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сікст IV
  • «Pope Sixtus IV» in the 1913 Catholic Encyclopedia
  • Clark, J. W., On the Vatican Library of Sixtus IV
  • Short Biography
Попередник
Павло II
Папа Римський
1471-1484
Наступник
Інокентій VIII
  • п
  • о
  • р
1. Петро (33—67)
2. Лін (67—79)
3. Анакліт (79—88)
4. Климент I (88—99)
5. Еварист (99—105)
6. Олександр I (106—115)
7. Сікст I (115—125)
8. Телесфор (125—136)
9. Гігін (136—140)
10. Пій I (140—154)
11. Анікет (154—167)
12. Сотер (168—174)
13. Елевтерій (174—189)
14. Віктор I (189—199)
15. Зеферин (199—217)
16. Калікст I (217—222)
17. Урбан I (222—230)
18. Понтіан (230—235)
19. Антер (235—236)
20. Фабіан (236—250)
21. Корнелій (251—253)
22. Луцій I (253—254)
23. Стефан I (254—257)
24. Сікст II (257—258)
25. Діонісій (259—268)
26. Фелікс I (269—274)
27. Євтихій (275—283)
28. Гай (283—296)
29. Марцелін (296—304)
30. Марцел I (308—309)
31. Євсевій (309—310)
32. Мильтіад (311—314)
33. Сильвестр I (314—335)
34. Марк (336)
35. Юлій I (337—352)
36. Ліберій (352—366)
37. Дамасій I (366—384)
38. Сиріцій (384—399)
39. Анастасій I (399—401)
40. Інокентій I (401—417)
41. Зосима (417—418)
42. Боніфацій I (418—422)
43. Целестин I (422—432)
44. Сікст III (432—440)
45. Лев I (440—461)
46. Гіларій (461—468)
47. Сімпліцій (468—483)
48. Фелікс III (483—492)
49. Геласій I (492—496)
50. Анастасій II (496—498)
51. Симах (498—514)
52. Гормізд (514—523)
53. Іван I (523—526)
54. Фелікс IV (526—530)
55. Боніфацій II (530—532)
56. Іван II (533—535)
57. Агапіт I (535—536)
58. Сільверій (536—537)
59. Вігілій (537—555)
60. Пелагій I (556—561)
61. Іван III (561—574)
62. Бенедикт I (575—579)
63. Пелагій II (579—590)
64. Григорій I (590—604)
65. Сабініан (604—606)
66. Боніфацій III (607)
67. Боніфацій IV (608—615)
68. Адеодат I (615—618)
69. Боніфацій V (619—625)
70. Гонорій I (625—638)
71. Северин (638—640)
72. Іван IV (640—642)
73. Теодор I (642—649)
74. Мартин I (649—655)
75. Євгеній I (655—657)
76. Віталіан (657—672)
77. Адеодат II (672—676)
78. Домн (676—678)
79. Агафон (678—681)
80. Лев II (681—683)
81. Бенедикт II (684—685)
82. Іван V (685—686)
83. Конон (686—687)
84. Сергій I (687—701)
85. Іван VI (701—705)
86. Іван VII (705—707)
87. Сизиній (708)
88. Костянтин (708—715)
89. Григорій II (715—731)
90. Григорій III (731—741)
91. Захарій (741—752)
Стефан II (752, без інтронізації)
92. Стефан II (752—757)
93. Павло I (757—767)
94. Стефан III (767—772)
95. Адріан I (772—795)
96. Лев III (795—816)
97. Стефан IV (816—817)
98. Пасхалій I (817—824)
99. Євгеній II (824—827)
100. Валентин (827)
101. Григорій IV (827—844)
102. Сергій II (844—847)
103. Лев IV (847—855)
104. Бенедикт III (855—858)
105. Миколай I (858—867)
106. Адріан II (867—872)
107. Іван VIII (872—882)
108. Марин I (882—884)
109. Адріан III (884—885)
110. Стефан V (885—891)
111. Формоз (891—896)
112. Боніфацій VI (896)
113. Стефан VI (896—897)
114. Роман (897)
115. Теодор II (897)
116. Іван IX (898—900)
117. Бенедикт IV (900—903)
118. Лев V (903)
119. Сергій III (904—911)
120. Анастасій III (911—913)
121. Ландон (913—914)
122. Іван X (914—928)
123. Лев VI (928)
124. Стефан VII (928—931)
125. Іван XI (931—935)
126. Лев VII (936—939)
127. Стефан VIII (939—942)
128. Марин II (942—946)
129. Агапіт II (946—955)
130. Іван XII (955—964)
131. Бенедикт V (964)
132. Лев VIII (964—965)
133. Іван XIII (965—972)
134. Бенедикт VI (973—974)
135. Бенедикт VII (974—983)
136. Іван XIV (983—984)
137. Іван XV (985—996)
138. Григорій V (996—999)
139. Сильвестр II (999—1003)
140. Іван XVII (1003)
141. Іван XVIII (1003—1009)
142. Сергій IV (1009—1012)
143. Бенедикт VIII (1012—1024)
144. Іван XIX (1024—1032)
145. Бенедикт IX (1034—1044)
146. Сильвестр III (1045)
147. Бенедикт IX (1045—1046)
148. Григорій VI (1046)
149. Климент II (1046—1047)
150. Бенедикт IX (1047—1048)
151. Дамасій II (1048)
152. Лев IX (1049—1054)
153. Віктор II (1055—1057)
154. Стефан IX (1057—1058)
155. Миколай II (1058—1061)
156. Олександр II (1061—1073)
157. Григорій VII (1073—1085)
158. Віктор III (1086—1087)
159. Урбан II (1088—1099)
160. Пасхалій II (1099—1118)
161. Геласій II (1118—1119)
162. Калікст II (1119—1124)
163. Гонорій II (1124—1130)
164. Інокентій II (1130—1143)
165. Целестин II (1143—1144)
166. Луцій II (1144—1145)
167. Євгеній III (1145—1153)
168. Анастасій IV (1153—1154)
169. Адріан IV (1154—1159)
170. Олександр III (1159—1181)
171. Луцій III (1181—1185)
172. Урбан III (1185—1187)
173. Григорій VIII (1187)
174. Климент III (1187—1191)
175. Целестин III (1191—1198)
176. Іннокентій III (1198—1216)
177. Гонорій III (1216—1227)
178. Григорій IX (1227—1241)
179. Целестин IV (1241—1243)
180. Іннокентій IV (1243—1254)
181. Олександр IV (1254—1261)
182. Урбан IV (1261—1264)
183. Климент IV (1265—1268)
184. Григорій X (1271—1276)
185. Інокентій V (1276)
186. Адріан V (1276)
187. Іван XXI (1276—1277)
188. Миколай III (1277—1280)
189. Мартин IV (1281—1285)
190. Гонорій IV (1285—1287)
191. Миколай IV (1288—1292)
192. Целестин V (1294)
193. Боніфацій VIII (1294—1303)
194. Бенедикт XI (1303—1304)
195. Климент V (1305—1314)
196. Іван XXII (1316—1334)
197. Бенедикт XII (1334—1342)
198. Климент VI (1342—1352)
199. Інокентій VI (1352—1362)
200. Урбан V (1362—1370)
201. Григорій XI (1370—1378)
202. Урбан VI (1378—1389)
203. Боніфацій IX (1389—1404)
204. Інокентій VII (1404—1406)
205. Григорій XII (1406—1415)
206. Мартин V (1417—1431)
207. Євгеній IV (1431—1447)
208. Миколай V (1447—1455)
209. Калікст III (1455—1458)
210. Пій II (1458—1464)
211. Павло II (1464—1471)
212. Сікст IV (1471—1484)
213. Інокентій VIII (1484—1492)
214. Олександр VI (1492—1503)
215. Пій III (1503)
216. Юлій II (1503—1513)
217. Лев X (1513—1521)
218. Адріан VI (1522—1523)
219. Климент VII (1523—1534)
220. Павло III (1534—1549)
221. Юлій III (1549—1555)
222. Марцелл II (1555)
223. Павло IV (1555—1559)
224. Пій IV (1559—1565)
225. Пій V (1566—1572)
226. Григорій XIII (1572—1585)
227. Сікст V (1585—1590)
228. Урбан VII (1590)
229. Григорій XIV (1590—1591)
230. Інокентій IX (1591)
231. Климент VIII (1592—1605)
232. Лев XI (1605)
233. Павло V (1605—1621)
234. Григорій XV (1621—1623)
235. Урбан VIII (1623—1644)
236. Інокентій X (1644—1655)
237. Олександр VII (1655—1667)
238. Климент IX (1667—1669)
239. Климент X (1670—1676)
240. Інокентій XI (1676—1689)
241. Олександр VIII (1689—1691)
242. Інокентій XII (1691—1700)
243. Климент XI (1700—1721)
244. Інокентій XIII (1721—1724)
245. Бенедикт XIII (1724—1730)
246. Климент XII (1730—1740)
247. Бенедикт XIV (1740—1758)
248. Климент XIII (1758—1769)
249. Климент XIV (1769—1774)
250. Пій VI (1775—1799)
251. Пій VII (1800—1823)
252. Лев XII (1823—1829)
253. Пій VIII (1829—1830)
254. Григорій XVI (1831—1846)
255. Пій IX (1846—1878)
256. Лев XIII (1878—1903)
257. Пій X (1903—1914)
258. Бенедикт XV (1914—1922)
259. Пій XI (1922—1939)
260. Пій XII (1939—1958)
261. Іван XXIII (1958—1963)
262. Павло VI (1963—1978)
263. Іван Павло I (1978)
264. Іван Павло II (1978—2005)
265. Бенедикт XVI (2005—2013)
266. Франциск (з 2013)
Список римських пап • Антипапи • Портал:Католицтво
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Comic Vine · Музей Вікторії та Альберта
Генеалогія та некрополістика
Find a Grave · Genealogics · Родовід · WikiTree
Література та бібліографія
Index Theologicus · LibraryThing · Open Library · Sandrart.net · Бібліографія історії чеських земель · Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса
Тематичні сайти
SNAC · Wolfram Language
Словники та енциклопедії
Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Catholic Encyclopedia · De Agostini · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Британський музей · Collaborative InterLingual Index · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC · symogih.org · WordNet
Нормативний контроль
AAR: 12384011 · Autoritats UB: a1314944 · BanQ: 0000394739 · BAV: ADV10106557, ADV12136835, ADV11800154, ADV11800153 · BIBSYS: 90946540 · BNC: a10475898 · BNCHL: 000069583 · BNE: XX1368160 · BNF: 12372622v · CANTIC: 981058521910406706 · CCAB: 000234147 · CONOR.SI: 198273379 · FAST: 199677 · Freebase: /m/066r2 · GND: 118797476 · ICCU: CFIV098743 · ISNI: 0000000108876742 · ItRSI: 37446 · J9U: 987007268186805171 · LCCN: n86044822 · LIBRIS: 53hlqqnp3w323sg · LIH: LNB:Bppx;=Ck · MAK: 9810630678605606 · Museo Galileo: 193115 · N6I: vtls001160943 · NCF: ncf10933583 · NKC: jn20000701643 · NLP: a0000001221727 · NTA: 07128821X · NUKAT: n2006076180 · PUSC: 74368 · RERO: 02-A000150516 · RILM: 972 · RISM: people/50041910 · RRL: 106028 · SDBM: 1011 · SEARCH: 11152 · SELIBR: 298791 · SHARE: 255251 · SUDOC: 032758545 · ULAN: 500231118 · UPSA: 1414168 · URBS: 1989, 41594 · VcBA: 495/10139 · VIAF: 37712552 · РНБ: 77124600