Берлінське повстання (1953)
Берлінське повстання 1953 року | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Східноєвропейські антикомуністичні повстання | |||||||
Радянський танк ІС-2 в Лейпцизі | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Мешканці НДР | Влада НДР Народна поліція Радянські війська в Німеччині | ||||||
Втрати | |||||||
Вбито 29, засуджено не менше ніж 1526 41 військовослужбовця розстріляно радянською владою[1] | Вбито 5, поранено 46 |
Повста́ння 1953 у Схі́дній Німе́ччині почалося 16 червня зі страйку будівельників у Східному Берліні. Наступного дня він перейшов у широкомасштабне повстання проти просталіністського режиму НДР. Повстання в Берліні було придушене силою за допомогою танків групи радянських військ у Німеччині та Народної поліції. Під загрозою радянської інтервенції хвиля страйків була легко взята під контроль. Вже після 17 червня відбулися демонстрації в більш ніж 500 містах і селах. Серед демонстрантів і перехожих загинуло щонайменше 34 особи [2].
Передумови
У липні 1952 на II конгресі Соціалістичної Єдиної Партії Німеччини її генеральний секретар Вальтер Ульбріхт проголосив курс на «систематичне впровадження соціалізму» (нім. planmäßiger Aufbau des Sozialismus), яке зводилося до послідовної радянізації східнонімецького ладу: заходів проти дрібних власників і приватної власності, масової націоналізації підприємств тощо. Одночасно було докорінно реформовано традиційний територіальний розподіл (замість 5 історичних земель було введено 14 округів). За радянським зразком посилено розвивалася важка промисловість, що призвело до серйозного дефіциту продовольства й споживчих товарів, причому в продовольчій кризі уряд звинувачував «куркулів і спекулянтів»[3]. Зрештою було оголошено про утворення Народної Армії, і мілітаризація, поєднана з репараціями, важко відбивалась на бюджеті країни: військові видатки становили 11% бюджету, а разом з репараціями — 20% невиробничих витрат. У такій ситуації відбувалася масова втеча людей, передусім висококваліфікованих кадрів, у західну зону — «витік мізків» (тільки в березні 1953 втекли 50 тисяч людей)[4], яка, у свою чергу, створювала нові економічні проблеми. Нестача продуктів була звичним явищем, продовольство видавалось за картками. Рівень постачання населенню м'ясопродуктів і жиру досяг лише половини довоєнної позначки. Також не вистачало овочів і фруктів. Черги перед магазинами зростали. Різниця в рівні життя Західної і Східної Німеччини збільшувалась, бо план Маршалла на Заході викликав зростання економіки, а східна частина країни не могла в ньому брати участь. Плитка шоколаду, наприклад, коштувала на Заході 50 пфенігів, на Сході — 8 марок.
Смерть Сталіна в березні 1953 року спричинила повсюдну появу сподівань, що радянське керівництво послабить свій тиск у Східній Європі. Першими подіями, що довели марність цих надій, стали народні повстання в Східній Німеччині, Польщі та Угорщині. Всі вони були швидко і брутально придушені або місцевим комуністичним режимом, або військами радянського блоку, введеними з цією метою.
Перебіг подій
Берлінське повстання почалось 16 червня опівдні з мирного маршу протесту проти тільки-но підвищених норм виробітку. У марші взяли участь близько 5 тисяч працівників. Марш завершився за три години, але протести відновилися зранку наступного дня, на вулиці вийшло 17 тисяч людей, вже по обіді в протестах брали участь декілька сотень тисяч. Автомобільний рух було зупинено, тисячі людей продирались через Potsdammer Platz до Lustgarten Platz, зриваючи комуністичні прапори і перекидаючи кіоски. Але східнонімецькі та радянські війська, з танками й броньованими автомобілями, були тихо введені до Берліна вночі перед цим. Відразу після полудня вони були спрямовані на демонстрантів, був відкритий вогонь. О 14:20 східнонімецький уряд ввів надзвичайний стан; повстання було швидко придушене. Як післядія повстання, демонстрації та ізольовані інциденти відбувалися впродовж кількох тижнів, але круті заходи вжиті сімнадцятого червня показали, що не зважаючи на малу народну підтримку, комуністичний режим утримав контроль над країною.
Галерея
- Танк у Східному Берліні 17 червня
- Згідно з тодішнім підписом: «Берлінці дякують радянським солдатам …за втручання в день фашистської провокації»
- Згідно з тодішнім підписом: «Судовий процес над чотирма агентами західних шпигунських і терористичних організацій»
Примітки
- ↑ (нім.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 23 листопада 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Хронологія подій [Архівовано 19 березня 2009 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Віллі Брандт. Спомини // Вопросы истории (Питання Історії), № 1, 1991, стор. 101 (рос.)
Посилання
- Червневе повстання // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- The CWIHP at the Wilson Center for Scholars Document Collection on the 1953 East German Uprising [Архівовано 27 квітня 2011 у Wayback Machine.] — Збірка документів про повстання 1953 року в Східній Німеччині (англ.)
- June 1953 (Червень 1953) [Архівовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- п
- о
- р
- План Моргентау
- Грудневі події в Афінах
- Угода про відсотки
- Ялтинська конференція
- Партизанська війна в балтійських країнах
- Операція «Немислиме»
- Операція «Дропшот»
- Потсдамська конференція
- Справа Гузенка
- Операція «Мастердом»
- План «Тоталіті»
- Операція «Облога»
- Операція «Чорний перелік Сорок»
- Іранська криза
- Громадянська війна у Греції
- План Баруха
- Інцидент у протоці Корфу
- Криза турецьких проток
- Перегляд політики в Німеччині
- Перша індокитайська війна
- Доктрина Трумена
- Конференція азійських зносин
- План Маршалла
- Лютневий заколот у Чехословаччині
- Розкол Тіто-Сталін
- Блокада Західного Берліна
- Західна зрада
- Залізна завіса
- Східний блок
- Західний блок
- Громадянська війна в Китаї (Другий етап)
- Війна в Малаї
- Бамбукова завіса
- Корейська війна
- Переворот в Ірані (1953)
- Берлінське повстання
- Операція «PBSUCCESS»
- Женевська конференція
- Перша криза у Тайванській протоці
- Женевський саміт (1955)
- Познанські протести (1956)
- Угорська революція (1956)
- Суецька криза
- Сирійська криза
- Супутникова криза
- Друга криза у Тайванській протоці
- Кубинська революція
- Кухонні дебати
- Конференція в Бандунзі
- Поправка Брікера
- Маккартизм
- Операція «Гладіо»
- Бріонська зустріч
- Іракська Липнева Революція
- «Ми вас поховаємо»
- PROFUNC
- Конголезька криза
- Радянсько-китайський розкол
- Збиття U-2 під Свердловськом
- Операція у затоці Свиней
- Турецький переворот (1960)
- Радянсько-албанський розкол
- Берлінський мур
- Колоніальна війна Португалії
- Карибська криза
- Китайсько-індійська війна
- Комуністичний заколот у Сараваку
- Іракська Революція у Рамадан
- Сирійський переворот (1963)
- Аденська криза
- Війна у В'єтнамі
- Бразильський переворот (1964)
- Вторгнення США в Домініканську Республіку
- Війна за незалежність Намібії
- Перехід до Нового Порядку
- Теорія доміно
- Бангкокська декларація
- Громадянська війна в Лаосі
- Сирійський переворот (1966)
- Аргентинська революція
- Корейський ДМЗ конфлікт
- Режим полковників
- Інцидент з USS Пуебло
- Шестиденна війна
- Війна на виснаження
- Культурна революція в Китаї
- Празька весна
- Малайзійська комуністична повстанська війна
- Вторгнення до Чехословаччини
- Іракська Баасистська революція
- Кадаризм
- Китайсько-радянський прикордонний конфлікт
- Комуністичне повстання на Філіппінах
- Коригуючий рух
- Розрядка
- Договір ядерного не розповсюдження
- Чорний вересень
- Коригуючий рух (Сирія)
- Громадянська війна в Камбоджі
- Реальна політика
- Пінг-понгова дипломатія
- Державний переворот у Туреччині (1971)
- Коригуюча революція (Єгипет)
- Чотиристороння угода щодо Берліна
- Візит Ніксона до Китаю (1972)
- Військовий переворот у Чилі (1973)
- Війна Судного дня
- Революція гвоздик
- Перемовини про обмеження стратегічних озброєнь
- Громадянська війна в Родезії
- Громадянська війна в Анголі
- Громадянська війна в Мозамбіку
- Огаденська війна
- Громадянська війна в Ефіопії
- Громадянська війна в Лівані
- Китайсько-албанський розкол
- Кампучійсько-в'єтнамський конфлікт
- Китайсько-в'єтнамська війна
- Ісламська революція в Ірані
- Операція «Кондор»
- Брудна війна
- Війна за незалежність Бангладеш
- Інцидент з південнокорейським «Боїнгом» (1978)
- Сім днів до річки Рейн
- Війна в Афганістані (1979—1989)
- Бойкот Літніх Олімпійських ігор 1980 та 1984 років
- Державний переворот у Туреччині (1980)
- Інцидент у Чорному морі (1986)
- Інцидент накату в Чорному морі (1988)
- Солідарність
- Радянська реакція
- Контрас
- Центральноамериканська криза
- Операція РЯН
- Збиття рейсу Korean Air 007
- Able Archer 83
- Зоряні Війни
- Вторгнення США в Гренаду
- Жовта революція
- Перша карабаська війна
- Події на площі Тяньаньмень (1989)
- Падіння Берлінської стіни
- Осінь народів
- Гласність
- Перебудова
- Абхазія
- Китай
- Корея
- Нагірний Карабах
- Південна Осетія
- Придністров'я
- Китайсько-індійська територіальна суперечка
- Доктрина Трумена
- План Маршалла
- Політика стримування
- Доктрина Ейзенхауера
- Теорія доміно
- Доктрина Гальштейна
- Доктрина Кеннеді
- Мирне співіснування
- Нова східна політика
- Доктрина Джонсона
- Доктрина Брежнєва
- Доктрина Ніксона
- Доктрина Ульбріхта
- Доктрина Картера
- Доктрина Рейгана
- Відкат назад
- Суверенітет Пуерто-Рико під час Холодної війни
- Активні заходи
- Известия
- Правда
- Хрестовий похід за свободу
- Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода
- Червона загроза
- ТАРС
- Голос Америки
- Голос Росії
- Балансування на межі
- Відносини Росія — НАТО
- Шпигунство СРСР в США[en]
- Шпигунство Росії в США
- Шпигунство США в СРСР
- Відносини СРСР — США[en]
- саміти США — СРСР[en]
- Категорія
- Портал[fr]
- Хронологія[en]
- Перелік конфліктів[en]