Анна Австрійська (1432—1462)

Анна Австрійська
нім. Anna von Asterreich
Народилася	12 квітня 1432 Відень, Герцогство Австрія
Померла	13 листопада 1462[1] (30 років) Eckartsburgd, Еккартсберга, An der Finned, Бургенланд, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Поховання	Reinhardsbrunnd
Країна	Австрія
Діяльність	претендентка на трон, аристократка
Титул	Нобілі, герцогиня[d] і принцеса
Рід	Габсбурги
Батько	Альбрехт II
Мати	Єлизавета Люксембурзька
Родичі	Людвіг IX
Брати, сестри	Єлизавета Габсбург, Владислав Посмертний і Георг Габсбургd
У шлюбі з	Вільгельм II (ландграф Тюрингії)
Діти	Маргарита Саксонська і Katharina of Thuringiad[1]
Медіафайли у Вікісховищі

Анна Австрійська (нім. Anna von Österreich); (12 квітня 1432, Відень — 13 листопада 1462, Eckartsburg^d, Саксонія-Ангальт) — австрійська принцеса, в шлюбі герцогиня Саксонська, ландграфиня Тюрингенська та герцогиня Люксембурзька.

Анна — найстарша дитина римського короля Альбрехта II і принцеси Єлизавети Люксембурзької, дочки імператора Священної Римської імперії Сигізмунда.

20 червня 1446 року Анна у віці 14 років в Єні одружилася з герцогом Саксонським Вільгельмом III. Анна відмовилася від претензій на владу в Австрії, але не від влади в Богемії, Угорщини та інших землях Альбрехта II. Теща передала Вільгельму свої права на герцогство Люксембург, яке він окупував ще в 1441 році, але був вигнаний звідти герцогом Бургундії Філіппом III. Претензіям на владу в Богемії він був змушений поступитися Їржі з Подєбрад. Після смерті Анни брат Владислав Посмертний проголосив Вільгельма герцогом Люксембургу в 1457 році.

Шлюб Анни і Вільгельма був нещасливим, і Вільгельм залишив її, звернувшись до своєї коханки Катаріни фон Бранденштайн. До своєї смерті Анна проживала в Еккартсбурзі. Вона намагалася повернутися до чоловіка, але замість привітання він кинув в обличчя дружини дерев'яний черевик і вислав її назад.^[2] Незабаром після смерті Анни в липні 1463 року Вільгельм одружився з Катаріною фон Бранденштайн. Анна була похована в монастирі Райнхардсбрунн.

• Маргарита Саксонська (1449—1501), одружена з курфюрстом Бранденбурзьким Йоганом Цицероном (1455—1499)
• Катерина (1453—1534), одружена Гінеком з Подєбрад (1452—1492)

• Eberhard Holtz, Michael Lindner, Peter Moraw: Akkulturation und Selbstbehauptung S. 336 (Digitalisat)
• Hermann Meynert: Geschichte Oesterreich's, seiner Volker und Länder, Volumes 1-2, S. 329 (Digitalisat)
• Eduard Maria von Lichnowsky: Geschichte des Hauses Habsburg, S. 3 f. (Digitalisat)